Де світ бачить спільну відповідальність за захист планети, Росія бачить можливість для покарання. Тих, хто присвятив своє життя охороні довкілля, слід вшановувати — а не ув’язнювати. Проте Росія обирає шлях замовчування. Одним із таких людей є Леонід Пшеничнов, український морський біолог та океанолог із понад 40-річним досвідом.
Свій антарктичний шлях він розпочав ще у 1983 році під час радянської експедиції до моря Космонавтів. Саме тоді він одним із перших задокументував пелагічні скупчення рідкісної крижаної риби Chaenodraco wilsoni. Відтоді Пшеничнов узяв участь у 21 науковій експедиції в Атлантичному, Індійському, Тихому та Південному океанах, працюючи на борту радянських, українських, австралійських та німецьких науково-дослідних суден — зокрема легендарного Polarstern.
З 1996 по 2025 рік він виконував обов’язки технічного координатора української програми наукових спостережень у рамках Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR). Його внесок був відзначений у матеріалах до 40-річчя CCAMLR у 2021 році.
У вересні 2025 року, під час відвідин родини у тимчасово окупованому Криму, Леоніда заарештували російські силові структури у місті Керч. Йому інкримінують «державну зраду» за те, що він продовжував працювати в українській науковій установі та підтримував створення морських охоронних територій в Антарктиці — дії, які Росія цинічно назвала «загрозою національній безпеці».
Як і багато українців у тимчасово окупованих регіонах, він був змушений прийняти російський паспорт, аби залишатися поруч із родиною. Тепер цей паспорт використовується проти нього як інструмент репресій.
Це не лише напад на одного науковця. Це удар по самій ідеї свободи науки, міжнародної співпраці та захисту довкілля. Леонід Пшеничнов ніколи не був політичною людиною. Він завжди ставив на перше місце вивчення антарктичної біорізноманітності, біології риб та відповідального використання морських ресурсів. Його дослідження поглибили наше розуміння екосистем Південного океану, поведінки риб та взаємодії промислового рибальства з природними процесами.
Але вкотре Кремль демонструє: терор — це не виняток, а система, свідома політика, спрямована на знищення ідентичностей, замовчування правди та руйнування всього, що не піддається контролю.
Міжнародна спільнота має усвідомити сувору реальність: Росія не поділяє універсальних цінностей. Її дії свідчать лише про одне — прагнення реалізувати імперські амбіції через знищення науки, стирання національних ідентичностей та зневагу до особистих свобод і людського життя.