Народна дипломатія в Південно-Африканській Республіці: інтерв’ю з Катериною Рябчій

Проект Global Ukraine розвиває нову глобальну мережу для більш системної співпраці українських лідерів з усього світу. Йдеться про створення комунікативної платформи, яка допоможе розвинути спільні нові проекти. Тому ми запускаємо серію матеріалів про новостворені пост-майданні рухи та про українських лідерів глобального масштабу, для того щоб розказати про їхні внески та про майбутні проекти на підтримку боротьби Українського народу за свободу та за європейський вектор розвитку України.

Для того, щоб зробити більш ефективним процес створення комунікаційної платформи, у інтерв’ю ми питаємо українських лідерів закордоном про їх прагнення, проекти, взаємодію з українською державою та громадянським суспільством, про інші актуальні виклики і загрози, що стоять перед усіма нами. Для кращого розуміння ситуації у Південно-Африканській Республіці ми звернулись до безперечно глобальної та проактивної українки, а саме Катерини Рябчій

Катерина Рябчій, українська активістка, співзасновниця діаспори України в ПАР

GU: Катерино, розкажіть, як Ви приїхали до Південно-Африканської Республіки? Що змінилося після Майдану у Вашій громадській діяльності?

Коли приїхала сюди у 2007 році – ще не було такого сильного об’єднаного ком’юніті. Лише у 2013 я познайомилась з представниками та активістами громади, яка тільки починала свою діяльність: Оленою Долотовою, Наталією Закряченко, Любою Шарою, Дзвениславою Качур та представниками нашого Посольства. Брала участь у святкуванні Дня незалежності у 2013 році – це був мій перший суттєвий контакт з нашою діаспорою. Було організовано прийом у Посольстві, на який прийшло близько 50 людей. Хочу сказати, що за останні декілька років настрій у людей піднявся. Стосунки громади та Посольства укріпилися. Тепер нас об’єднує ідея, мова, віра, спільна культура, адже це – дуже важливо для нації, щоб між людьми існувала об’єднуюча національна ідея.

GU: Чи збільшив Майдан динаміку діяльності та життя українського ком’юніті в ПАР?

Майдан кардинально змінив наші відносини в ком’юніті, люди об’єдналися, переживаючи спільне горе. З’явилась спільна мета, спільне розуміння того, якою ми хочемо бачити свою країну, свою націю, свою культуру. Ми усвідомили, хто ми є. Ми займаємось благодійною діяльністю (збираємо кошти на АТО, допомагаємо дітям, надсилаємо одяг та іграшки) та налагоджуємо стосунки з іншими діаспорами.

Український благодійний концерт, 28 Березня 2015

GU: Діаспора у ПАР складається з різних хвиль чи лише з представників молоді?

Так, в нас є різні покоління. Історично так склалося, що імміграція наших співгромадян в ПАР почалася, в більшості випадків, після 1991-ого року. Тому, більшість українців в діаспорі – народжені в Україні. Але немає поділу на хвилі діаспори та немає ніяких конфліктів між поколіннями. Навпаки – є співпраця.

Крім того, ми почали налагоджувати контакти з іншими діаспорами та посольствами, наприклад, з Посольством Грузії, з португальською діаспорою в ПАР. Також існує частина Української діаспори в Мозамбіці. І хоча ми зареєструвалися офіційно як організація лише в серпні 2015 року, але маємо високий рівень активності: взаємодіємо з ЗМІ, маємо плани на майбутні проекти.

Українська діаспора на Іракському культурному тижні із Послом Іраку в ПАР – Доктором Хішамом Ал-Алауі, 2 Листопада 2015, м. Преторія

GU: Які найяскравіші акції були зроблені Вашим ком’юніті в ПАР в інформаційному напрямі?

Насамперед, ми організовували протести біля Російського Посольства. Після цього було навіть інтерв’ю в газеті про те, який посил ми хочемо донести до південноафриканської спільноти стосовно війни в Україні. Ми намагаємось, щоб люди розуміли, що не все так є насправді, як показують в медіа. Тут існує російська пропаганда. Саме тому ми в своїй діяльності робимо акцент на інформаційній політиці і на заходах народної дипломатії.

Збір в Посольстві України в ПАР в честь Дня Соборності України. Флешмоб Збережи Савченко, #SaveSavchenko. 24 Січня 2015

GU: Яке загальне ставлення південноафриканців до цього конфлікту? Чи є в ПАР великий капітал симпатій до Росії через підтримку колишнім СРСР боротьби Нельсона Мандели?

Однозначно є. І досить великий. Проте вплив не лише відчувається через допомогу колишнього СРСР, але й через співпрацю з Російською Федерацією в реалізації різних проектів. Але ми намагаємося розповісти більш детальніше про наше становище.

Загалом, якщо більше поширювати інформацію про всі нюанси «українського питання», то громадяни міняють свою точку зору і співчувають нам. Є також проблема у тому, що південноафриканці не так багато інформовані про наш регіон, немає, на жаль, альтернативних російським українських ЗМІ. Але ми не складаємо руки!

GU: А яка Ваша активність в освітніх програмах чи проектах? Є плани на майбутнє щодо цієї сфери?

Дійсно, тут є великий потенціал в освітній галузі, бо багато місцевих студентів бажають навчатися в Україні. Наша освіта вважається досить високою за своїм рівнем. Звичайно, було б значно краще, якби Україна більше інтегрувалась в міжнародну систему освіти, щоб нас могли приймати у всьому світі і більше наших людей мали можливість поїхати до інших країн навчатися в коледжах чи в рамках postgraduate курсів. Але думаю, що на офіційному рівні існують ще проблеми у встановленні контактів між нашими науковими інститутами. І ми намагаємося, як діаспора, працювати над поліпшенням ситуації в цьому напрямку.

Недавно до нас приїжджала команда з Київського Національного Економічного Університету. Вони брали участь в програмі Енактус. Це лише перші кроки. Зараз намагаємося укріпити фундамент для співпраці між КНЕУ та Університетами Преторії, Кейп Тауну та Вітватерсранду. Є великий потенціал співпраці між нашими науковими інститутами, проте Україні треба працювати над тим, щоб укріпитися та більше інтегруватися у міжнародну систему освіти, щоб підвищити наш рівень освіти на глобальному рівні.

Підтримка української команди студентів з КНЕУ на світовому кубку Енактус, 14 Жовтня 2015, м. Сендтон

Зустріч зі студентами з КНЕУ у Посольстві України в ПАР, 21 Жовтня 2015

GU: Що Ви маєте на увазі під «міжнародною системою» освіти?

Не завжди є можливість нашим студентам з України поступити в іноземні університети. Виникає необхідність щось доздати/довчити, бо існує несумісність програм. Сьогодні у нас присутня регіоналізація, але треба вибирати в якому векторі ми будемо рухатися та розвиватися. Необхідно дивитися більше в сторону Заходу і приєднуватися до міжнародно визнаних систем.

GU: А як щодо культурної дипломатії? Чи дієте Ви у цьому напрямку? 

Так, звичайно, ми організували, завдяки активному сприянню Посольства України в ПАР, вже кілька концертів та показів фільмів. На заходи завжди вдягаємо вишиванки, щоб продемонструвати нашу ідентичність і культуру.

Якось ми організовували концерт української музики з читанням українських віршів в Йоханнесбурзі – особиста подяка за підтримку та поміч в організації Надзвичайному і Повноважному Послу України в ПАР Буркату Євгену Валерійовичу та пані Єлені Плаксій. Запросили музикантів (піаністів та співаків), які виконували на нашому концерті українські пісні. Були запрошені представники Посольств України, Грузії, Іраку та представники ООН.

Декілька разів, за допомогою Посольства України в ПАР, ми проводили покази фільмів в приміщенні дипустанови і запрошували на ці покази представників інших діаспор. Мушу сказати, що відгуки були дуже позитивними. Особливо коли демонструвалися документальні фільми про події на Майдані, війну на сході України. На наші культурні заходи взагалі приходить чимало південноафриканців та друзів з різних куточків Африки. Всі вони дуже активно цікавляться українською культурою.

Українська діаспора на благодійному міжнародний показі моди організованому International Diplomatic Spouses Association (IDSA), 10 жовтня 2015 року

GU: Чи займаєтесь Ви бізнес дипломатією?

Так, працюємо і в цьому напрямку. Ми як громада, наприклад, беремо участь у таких виставках як Africa’s Big Seven – food and beverage industry trade expо. На останній були присутні представники багатьох українських фірм і ми надавали різну допомогу під час їхнього перебування тут. Для нас було важливо побачитись з ними, розпитати про їхній досвід в Україні, розповісти про наш.

Крім того, громада брала участь в зустрічі з представниками міністерства Агрокультури з нашими українськими компаніями. Під час перемовин обговорювались питання налагодження двосторонніх взаємин. Ми активно інформуємо наші фірми щодо наявних можливостей, щоб сприяти виходу українських компаній на південноафриканський ринок.

GU: Чи намагалися Ви розміщувати в ЗМІ матеріали про події в Україні, особливо щодо останніх двох років після Майдану?

Так, це робиться кожен день на організаційному так і на індивідуальному рівні. Під час стажування в інформаційному центрі ООН я намагалася багато раз зав’язати такі контакти, щоб в майбутньому існувала можливість розміщувати в міжнародних ЗМІ більш детальнішу інформацію про Україну. Я написала декілька пробних статей: одну – про Південну Африку, другу – про Україну, які були опубліковані на платформі Global–opinion editorial The Typewriter, встановила контакти із колегами з Австралії та Великобританії, які і розробили цю платформу, куди пишуть студенти з різних куточків світу. На майбутнє планую і надалі вивчати можливості інших різних інформаційних платформ по розміщенню матеріалів про Україну.

Також, ми маємо контакти і з медіа, чому теж активно сприяє Посольство України в ПАР. Ми стараємося інформувати людей, аналізувати. Дехто пише дисертації та магістерські роботи про нашу країну. Крім того, ми були б дуже раді долучитися до діяльності проекту Global Ukraine News саме в сфері інформування. GU

Розмовляла Віолета Москалу
Головний редактор Global Ukraine News